У фантастичному романі Карлоса Рохаса іспанський поет Федеріко Гарсіа Лорка, убитий франкістськими повстанцями в серпні 1936 року, опиняється в пеклі, яке чимось нагадує Вавилонську вежу Брейгеля. Він сидить один у маленькому театрі в цьому приватному пеклі, переглядаючи сцени зі свого життя, які повторюються знову і знову. Несподівано з’являються двоє двійників, один — Лорка середнього віку, інший — запальний восьмидесятилітній, і поет стикається з кошмарною плутаниною альтернативних ідентичностей і доль. Карлос Рохас використовує фантастичну передумову — Гарсіа Лорка в пеклі — щоб переглянути життя поета і міркувати про альтернативи його трагічного кінця. Рохас творить очима сюрреаліста та розумом морального філософа. Він створює глибоко оригінальний світ і завдяки цьому завойовує місце серед таких міжнародних колег, як Габріель Гарсіа Маркес, Філіп Рот, Дж. М. Кутзі та Хосе Сарамаго.