«Я стояв перед Відрадою і Утіхою всього людства і відчував, що свята ікона відчинилася переді мною, немов вікно з затхлої кімнатки земного життя в безмежну Вічність Неба, і могутній потік чистого повітря, що пахне неземними ароматами, ринув на мене з цього „вікна“ …» — так переживає зустріч із великою святинею герой нової повісті протоієрея Олександра Торика «Флавіан. Життя триває…». У цій книзі на читачів чекає зустріч як зі старими знайомцями (батьком Флавіаном, Олексієм, Іриною), так і з новими персонажами. Письменник-священик шукає відповіді на найважливіші для православного мирянина питання: про невпинну молитву у світі, про останні часи, про боротьбу з пристрастями, про зростання віри в людській душі.