Сьогодні перед великою кількістю людей, які зрозуміли розумом або відчули серцем, що Бог є, усвідомлюють, нехай неясно, свою приналежність до Православної Церкви та бажаючих долучитися до неї, постає проблема ВОЦЕРКВАННЯ, тобто входження до Церкви як повноцінного та повноправного. члена.

Ця проблема для багатьох дуже серйозна, оскільки, входячи до храму, непідготовлена людина стикається з зовсім для неї новим, незрозумілим і дещо страшним світом. Одяги священиків, ікони, лампади, піснеспіви і молитви малозрозумілою мовою – все це створює у новоприбулого відчуття власної чужорідності у храмі, призводить до роздумів про те, а чи потрібно все це для спілкування з Богом?

Багато кажуть : «Головне, щоб Бог був у душі, а до церкви ходити необов'язково» Це в корені не так. Народна мудрість каже: «Кому Церква не Мати – тому Бог не Батько». Але щоб зрозуміти, наскільки права ця приказка, необхідно дізнатися, а що ж таке Церква? У чому сенс її існування? Чому необхідне її посередництво у спілкуванні людини з Богом?

Для того, щоб відповісти на ці та багато інших питань, що виникають у людини, яка стоїть перед відчиненою брамою Церкви, і написана ця робота.