«П'ятий вимір» – єдність текстів, написаних у різний час, у різних місцях та з різних приводів (круглі дати або вихід рідкісної книги, інтерв'ю чи дискусія), а найчастіше і без видимого зовнішнього приводу. Події та персони, автор та читач замкнуті в єдиному просторі – пам'яті, навіть коли йдеться про сучасників. «Література виявилася знанням давнішим за науку», – стверджує Андрій Бітов. Вимоги Андрія Бітова до есеїстики ті ж, що й до художньої прози (від «Мовчання слова» (1971) до «Музи прози» (2013)). >