«Сусідство» становить одну з найважливіших неприємностей сільського життя. Я знав одного вологодського поміщика, який, при будь-якій нагоді, повторював такі слова: «Слава богу, у мене немає сусідів»,— і, зізнаюся, не міг не заздрити цьому щасливому смертному. Моє село знаходиться в одній з найлюдніших губерній Росії. Я оточений безліччю сусідок, починаючи з добромисних і поважних поміщиків, одягнених у просторі фраки та просторі жилети, і закінчуючи записними гуляками, що носять угорки з довгими рукавами і так званим «фімським» вузлом на спині…