"Дневник лишнього людини" – це твір російського письменника Ігоря Губермана, пронизаний філософією самотності та відчуженості. У цьому романі автор розкриває складний внутрішній світ головного героя, який відчуває себе поза межами суспільства, непотрібним для навколишнього світу. Саме в дневникових записах ця лишня людина намагається знайти вихід зі стану відчуженості, шукаючи внутрішній голос та зміст для свого існування. Читач під час перегортання сторінок книги сприймає глибокі міркування про життя, смерть, любов та людські стосунки. У "Дневнику лишнього людини" автор вдається розкрити найтонші струнки людської душі, допомагаючи читачеві зануритися у світ внутрішнього перетворення та самопізнання. Ця книга залишить незабутній слід в серці кожного, хто доторкнеться до її сторінок, надихаючи на нові думки та роздуми про сутність людського існування.