Потрапив так потрапив! Як всякий порядний попаданець, герой потрапив у тіло боярського сина, єдиного спадкоємця незліченних багатств і великих земель ... Здавалося б, все добре, початок XIII століття, свої власні навички залишилися, післязнання нікуди не поділося. Живи та радуйся! Але завжди знайдеться ложка дьогтю ... Не встиг прийти до тями після перенесення, як опинився в темниці за злим наклепом! Рідних немає, вбили, нікому слово на захист казати! Майно успадковане, як виявилося, вже відібрали, землі вотчинні канули у невідомому напрямку. Добре хоч залишився невеликий будиночок для проживання. І все! Крутись як можеш, виживай! А як тут виживеш, якщо воєвода з посадником за спиною підступи будують, на явну смерть відправляють? Так, часи на Русі завжди непрості, хоч як їх вибирай. Литовське військо нестримно настає, грабує і руйнує Торопецькі, Новгородські та Смоленські землі. Ватикан готує черговий хрестовий похід на слов'ян, узбережжя Естляндії планомірно захоплюють полчища данів. А Русь, як завжди, роздирають князівські та боярські усобиці!