Найманець з Баб-Ілі (Вавилона), намагаючись знайти роботу, через збіг обставин стає царем Мікен - ось вже пощастило, так пощастило. Щоправда, роботодавці потрапили нечисті на руку… І доводиться герою боротися з усіма, хто є довкола. А тут ще й світ казок довкола оживає: кентаври, циклопи... І він, у Єдиного бога віруючий, виявляється змушений спілкуватися і домовлятися з місцевими богами, розриватися між своїм світом, де кентаври зовсім не іпоандроси, а просто могутнього складання воїни та світом, де у цих воїнів торс людини, а нижня частина тулуба – кінська… Але це головна проблема героя. Його роздирають сумніви: хто він, самозванець чи справді зниклий наслідний царевич? Вічна проблема пошуку себе, така характерна всім творам А. Валентинова…