Уявляти Пола Андерсона не потрібно. Як імена Азімова, Бредбері, Гаррісона, Шеклі, Хайнлайна, ім'я Андерсона знайоме кожному, хто більш-менш орієнтується у фантастиці. Лауреат всіх можливих фантастичних премій, включаючи Хьюго (сім разів!!!), Небьюлу (тричі), Меморіальну премію Джона Р. Р. Толкіна, володар звання грандмайстра фантастики, автор більш ніж сімдесяти романів, величезної кількості оповідань та повістей, творець незабутніх образів Ніколаса Ван Рійна, космічного торговця, і Доменіка Фландрі, агента Земної імперії, Андерсон увійшов у фантастику наприкінці 40-х років XX століття, жив у фантастиці до переміщення в інший світ влітку 2001 року, зробив для фантастики неймовірно багато. Цикл про Патруля Часу , що створювався письменником протягом сорока років (1955—1995), — найпевніше, найкращий і популярний у літературній спадщині Пола Андерсона. Якщо у знаменитому оповіданні Бредбері будь-яке втручання у перебіг історії веде до незворотних наслідків, то, за Андерсоном, час пластично і саме вносить корективи у протягом. Хоча бувають моменти, коли втручатися в історичний хід не те, що потрібно, а просто необхідно. Тоді-то і приступає до роботи Патруль Часу, створена в далекому майбутньому оперативна група, що стоїть на варті законів еволюції та історії. водоспад (оповідання, переклад Н. Науменка) Єдина гра в місті (оповідання, переклад Н. Науменка) Delenda est (оповідання, переклад Н. Науменка) ... І слонову кістку, і мавп, і павичів (повість, переклад А. Корженевського) , А. Ройфе) Печаль гота Одина (повість, переклад К. Корольова) Зірка над морем (повість, переклад А. Кириченко) Рік викупу (повість, переклад Г. Корчагіна) Щит Часу (роман, переклад А. Кириченко) (повість, переклад Г. Корчагіна)