Політики - істоти з коміксів. Принаймні на людей вони схожі мало. Скільки не вдивляйся у чергового політичного діяча, побачити людські риси навряд чи вдасться. Згадайте хоча б Буша-молодшого чи… Але навіть у політиків трапляються зриви. Якось прем'єр-міністр Великобританії, виступаючи у парламенті, зганьбився на всю країну. І щоб лідер нації не муляв очі великобританському народу, вирішено було видалити його з очей геть. Так усміхнений Едді Клер отримав тижневу відпустку і вирішив провести її. ближче ознайомившись із народними сподіваннями. Переодягнувшись у жіночу сукню, у супроводі полісмена-інтелектуала прем'єр залишив будинок номер 10 по Даунінг-стріт і вирушив у подорож країною. За тиждень невдачливому прем'єр-міністру довелося побувати в найдивніших місцях: у безкоштовній лікарні: у готелі, який колись був психлікарнею, у нетрі: у наркопритоні і навіть у житлі пенсіонерки. Нове життя, сповнене пригод, сподобалося Едді Клер набагато більше, ніж бляке існування державного діяча. Але особливо прем'єру сподобався його новий імідж — Мерілін Монро. Очевидна впізнаваність персонажів, гостра актуальність теми та фірмова уїдливо-незлісна інтонація письменниці зробили книгу головним англійським бестселером 2002 року. Залишається лише шкодувати, що комедії про нашого власного президента, написану з таким блиском, дочекатися нам навряд чи судилося.