Життя письменника Олександра Купріна (1870–1938) схоже на гостросюжетний роман. Від раннього сирітського дитинства у Вдовиному домі — до карколомної кар'єри, від «розгрому» армії в «Поєдинку» — до покаяння в «Юнкерах», від романтичного «Гранатового браслета» — до порнографічної «Ями», від участі в Білому русі, втечі з Росії та еміграції — до повернення на Батьківщину під вітальний грім радянських маршів. Вражає й повсякденне життя Купріна: від слави ресторанного завсідника, застільних бійок, дружб із циркачами, силачами, рибалками, авіаторами, авантюристами — до прийому у Леніна в Кремлі... Усі протиріччя, парадокси, катастрофи та сум'яття тієї переломної епохи відбилися в переломній епохі. міфології, як радянської, і антирадянської. Вікторія Міленко, кандидат філологічних наук, мабуть, перша в Новий час спробувала «повірити алгеброю гармонію», тобто фактологією міфологію, залучаючи маловідомі й невідомі досі матеріали, документи, і це виявилося досить захоплюючим екскурсом. Словом, знайомтеся: Олександр Купрін!