«Здрастуйте! Вас я знаю: ви ті небагато, яким іноді вдається відірватися від інтернету і хоч на пару годин залишитися віч-на-віч зі своїми колишніми, вірними друзями – книгами. А я – автор цієї книги. Мене називають веселим письменником – не вірте. За своєю суттю, я дуже сумна людина, і єдине смішне у моєму житті – це моя власна біографія. Наприклад, я з дитинства ненавидів математику, а закінчив Київський автодорожній інститут. (Як я його закінчив, розповідати не стану – це вже не гумор, а фантастика). Педагоги видали мені диплом, привітали себе з моїм закінченням та запропонували обрати напрямок на роботу. У ті роки існувала така практика: вас лицемірно запитували: «Куди ви хочете?», а потім посилали, куди вони хочуть. Мені завжди подобалися міста з подвійною назвою: Монте-Карло, Буенос-Айрес, Сан-Франциско – тому мене послали до Кзил-Орди. Там, у Середній Азії, я збудував свій перший і єдиний міст. (Його точніше місцезнаходження я вам не назву: адже читач – це друг, а адресу мого мосту я даю лише ворогам)…»