Овідій Олександрович Горчаков – легендарний радянський розвідник, герой-диверсант, перекладач Сталіна та Хрущова, письменник та кіносценарист. Той військовий розвідник, якого описав Юліан Семенов в повісті «Майор Вихор», та й його інший герой Штірліц деякі якості запозичив у Горчакова. Овідій Олександрович народився 1924 року в Одесі. У 1930-1935 роках навчався у Нью-Йорку та Лондоні, куди його батько-дипломат був направлений на службу. У роки Великої Вітчизняної війни командував розвідгрупою у тилу ворога у Польщі та Німеччині. Польща нагородила Овідія Горчакова найвищою нагородою країни – за порятунок та евакуацію з тилу ворога верхівки військового уряду Польщі на чолі з маршалом Маріаном Спихальським. Під час війни двічі представлявся до звання Героя Радянського Союзу, але так і не був нагороджений. . «Кров холоне в жилах, коли читаєш ці сторінки з книги, написаної катом, читаєш про страшну кару героїв. Але не лише скорботою, а безмірною гордістю повниться серце, гордістю за тих, кого не пересилила ворожа сила…» Диверсійно-партизанська група «Максим» під командуванням старшини Леоніда Черняховського діяла в найскладніших умовах, у тилу мільйонної армії німців, у степовій зоні Кавказу, забезпечуючи оперативну інформацію про пересування гітлерівських військ командування Сталінградського фронту. Штаб посилав партизанські групи насамперед для нападу на залізничні та шосейні магістралі. А залізниць під Сталінградом було лише дві, і однією з них була Північно-Кавказька дорога – головний об'єкт диверсійної діяльності групи «Максим»…