Книга ця серед численних видань стоїть окремо. За широтою охоплення, за обсягом ретельно відібраного матеріалу, за жвавістю викладу та наочності картин роман не має аналогів у постперебудовній сибірській літературі. Автор щедро розгортає перед читачем історичне полотно: освоєння російськими першопрохідниками незвіданих земель на околицях Іркутської губернії, на схід від Камчатки. Це величезна територія, завдовжки кілька тисяч кілометрів, дика і неприступна, немов причаїлася, що зберігає свої багатства до терміну. Тисячі, мільйони років лежали багатства під спудом, і ось термін настав! Як за помахом чарівної палички рушили народи в незвідані землі, назустріч новому життю, назустріч своїй долі. Здавалося — там, за океаном, де сходить із вод морських сонце, чекає їхнє незвичайне життя. Рухалися обозами по бездоріжжю, йшли тайговими стежками, гойдалися на морських хвилях, щоб ступити на непривітну, похмуру землю, твердо стати на цій землі і назавжди залишитися на ній.