«Було б так само невірно атестувати сьогодні Вальтера Беньяміна літературним критиком та есеїстом, як у 1924 році атестувати Кафку автором новел та романів… Він був людиною гігантської вченості, але не належав до вчених| він займався текстами та його тлумаченням, але з був філологом| його приваблювала не релігія, а теологія і теологічний тип тлумачення, котрій текст сакральний, проте він був теологом і навіть особливо цікавився Біблією| він народився письменником, але межею його мрій була книга, повністю складена цитат| ...він написав книгу про німецьке бароко і залишив величезну незавершену роботу про Францію дев'ятнадцятого століття, але не був істориком ні літератури, ні чого б там не було ще. Я сподіваюся показати, що він був майстром поетичної думки, але ні поетом, ні філософом він при цьому теж не був…»Ханна АрендтУ форматі a4.pdf збережено видавничий макет.