Дівчина майже побігла, але незнайомець не відставав, ідучи за Памелою по п'ятах. Його близькість викликала в неї неймовірні почуття - вона була близька до паніки. Тепер вона зрозуміла, що коїться в душі у жінок, на яких нападали злочинці. Вперше вона відчула подібний страх і відчула себе, як звір, за яким женеться зграя мисливських собак, - беззахисної перед жахливою небезпекою. Дівчина побігла, покинула парк і через хвилину була вже перед дверима свого будинку. Тремтячими руками вона відкрила сумочку і почала гарячково шукати ключі. Жахом вона озирнулася. На щастя, незнайомця поблизу не було, але Памела відчувала, що він десь поряд.