Його цінують друзі та поважають вороги. Йому підвладна половина територій з цього боку Хребта Керс. Його по праву називають принцом Півночі. Господар Лисячої фортеці спокійно займається сімейними справами, і тут з'ясовується, що над північними землями нависла, як винні грона, чергова напасть. А будь-яка згадка про виноград, тим більше з вуст Сивіли, змушує Лисиця нервувати, оскільки з королем солодкого винограду Мавриксом у нього пов'язані виключно неприємні спогади. Однак виборювати не доводиться. Нові вороги, гради, рухомі волею їхніх власних богів-холодних і лютих, що перекроюють на свій лад не тільки людські долі, а й саму природу завойованих земель. Елабонський пантеон нагадує Джерину сонне царство ...