Дядько Аксьона якось розповів йому про незаперечні закони життя, які, що б ти не робив, не змінити. Один із них — перше кохання не буває щасливим. З цим можна сперечатися, не погоджуватися, але врешті-решт доведеться змиритися і все забути: прогулянки додому зі школи, бійки з суперниками, їхній з Уляною світ «на двох», відвойований ним у однолітків ще в дитячому садку, навесні. просто жити. Але Аксен так не може. Він чекає квітня, тому що у квітні Вона повернеться до їхнього сонного міста, і він спробує обдурити брехливі правила дорослого життя, спробує все виправити.