Огляд традиції людських жертвопринесень, коріння якої сягає в далеку давнину, а численні відлуння у формі різного роду безкровних обрядів зберігаються по сьогоднішній день. мінімуму. Та і не завжди жертвопринесення були кривавими. У багатьох релігіях світу відомі, наприклад, традиції посвячення богам живих людей, які і далі продовжували жити і вітати, але вже будучи «власністю» або «чоловіком» божества. чистять скелет і їдять яблуко. І все-таки одна справа бачити перед собою останки людини, яка була дбайливо споряджена в останній шлях своїми близькими, і зовсім інша людина, яка була в ім'я невідомою і сьогодні вже всіма забутою релігією безжально вбита на цьому самому місці тисячі років тому. мету автори бачили в том, щоб показати зв'язок людських жертвоприношень із духовним і культурним розвитком людських спільнот; простежити, як протягом тисяч років людство повільно, але правильно йшло шляхом заміни кривавих ритуалів духовними. І як, нарешті, саме не відбулося людське жертвопринесення – заклання Авраамом свого сина Ісаака – лягло у фундамент трьох великих релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. е. який об'єднав під своєю владою більшу частину Індії, заборонив використовувати як жертв будь-яких живих істот, оскільки він був активним проповідником буддизму... Ашока не тільки припинив криваві жертвопринесення, але й склав список тварин, що охороняються... Ашока будував лікарні, безкоштовні готелі і на примусових роботах. Він створив щось на кшталт інституту правозахисників, яких називали махаматрами. Вони стежили за дотриманням принципів гуманізму по всій країні, зокрема інспектували в'язниці.

Для когоДля широкого кола дорослих читачів. Для всіх, хто цікавиться історією людства, витоками сучасних вірувань, обрядів і традицій.