Світ накрився ядерним вибухом, і я разом з ним. За ідеєю я мав загинути, але раптом прийшов до тями... Де? Темно перед очима! Не видно нічого. Оп - видно! Я у власному тілі. Мені знову чотирнадцять, на дворі початок дев'яностих. У холодильнику — маргарин «рама» і суп із сизих макаронів, у телевізорі — «Санта-Барбара», сестра збирається ступити на слизьку доріжку, матір вигнали з роботи власним коштом, а батько, який тепер молодший за мене-справжнього на вісім років, завів іншу сім'ю. Відтепер глава сім'ї — я, і все буде чудово. Тому що вік — моя перевага: у цей лихий час вигідно, коли тебе недооцінює ворог. А ще я став помічати, що деякі люди піддаються моєму впливу. Ось це номер! Так можна не тільки про свою сім'ю, про весь світ подбати і запобігти глобальній катастрофі! Від автора: Дорогий читачу! Це дуже нудна книга, вона написана, щоб зруйнувати стереотипи та порвати шаблони. Тут немає жодної справжньої перестрілки, феєричного мордобою та пригод Великого Члена у вологих мангрових джунглях багатьох континентів. Як же так можна? Що ж тоді залишиться?.. У автора всього лише є машина часу. Прокотимося?