На величезних теренах колишньої Російської імперії гримить Громадянська війна. У цьому жорстокому протиборстві немає ні героїв, ні антигероїв, та все ж таки на історичній арені 1920-х з'являються особистості настільки неординарні, що їх часом за життя зараховують до лику богів. Живим богом війни називають білого генерала, георгіївського кавалера, командира Азіатської кінної дивізії барона фон Унгерна. Йому ніби чуже все людське; він хоробрий до божевілля і завжди виходить неушкодженим з переробок, ніби його охороняють вищі сили. Барон штурмує Ургу, монгольську столицю, і, незважаючи на значну чисельну перевагу китайських окупантів, звільняє місто, за що удостоюється ханського титулу. У мріях йому вже бачиться "велика держава від берегів Тихого та Індійського океанів до самої Волги". Однак однодумців у нього немає, у його оточенні – випадкові люди, що прибилися до війська. Вони мають різні погляди, але спільний інтерес: їм відомо, що в Урзі у барона заховано золото, а золото відкриває будь-які двері, будь-які межі на шляху до вільного забезпеченого життя. Якщо викрадення не вдасться, на змовників чекає болісна смерть. Проте вони вирішують ризикнути…