Трагічна смерть простого сільського хлопця Вані вривається у долі людей, ламаючи звичний механізм життя, вибиває, подібно до вибуху, ґрунт з-під ніг як найближчих, так і зовсім незнайомих. Але на випаленому місці поступово проростають нові сходи, адже життя не терпить порожнечі. І там, де сміла смерть, сіє та вирощує любов; де вчора були лише колючки, сьогодні розпустяться чудові квіти. — Виходить, життя твого друга привело тебе до флоту, а смерть його повернула тебе мені. — Його вбили точно в серці. Знала б ти, яке воно, серце Ваньки!..