Книга італійського лівого теоретика та активіста автономістського руху Франка “Біфо” Берарді (нар. 1948) звернена до сучасності, де репресивне домінування економічного чинника та цифрових технологій веде до майже повного залучення людської душі до процесу праці. Досліджуючи цю нову форму відчуження, автор, за його словами, використовує як марксистський і постструктуралістський дискурси, і принципи делезовского шизоанализа і мову кіберкультури. У своєму аналізі він спирається на численні філософські, наукові та кінематографічні джерела (фільми Бергмана, Антоніоні, Ясудзіро Одзі). Головними цінностями та завданнями сучасної людини він бачить творчу самореалізацію, автономію, солідарність.