Поет Микола Старшинов (1924–1998) ставиться до людей незабутнім, чия біографія увібрала у себе всі прикмети епохи — її велич, драми, парадокси та протиріччя. Фронтовик, який написав про війну класичні рядки («Коли, порушивши забуття, / Зброї заголосили, / Ніхто не крикнув: «За Росію!..» / А йшли і гинули за неї»), чудовий лірик, багаторічний редактор молодогвардійського альманаху «Поезія» , невтомний наставник кількох поколінь молодих поетів, азартний збирач народних частівок, неперевершений рибалка, він і сьогодні присутній у літературному житті світлою пам'яттю про нього. Чимало випадків з його багатого подіями життя вже міфологізовано, багато його жартів (а людина вона була весела і життєлюбна) стали афоризмами, його літературні та рибальські історії досі існують серед письменників та рибалок… Невипадково сьогодні існують і літературна премія імені Миколи Старшинова, та «Кубок Старшинова» зі спортивної лову риби. А головне, він найчудовіший із молодогвардійців, адже про нього, першого з тих, хто працював у «Молодій гвардії», виходить книга у знаменитій серії «ЖЗЛ».