В історії російської та світової культури є період, що тривав понад тридцять років, який прийнято називати «епохою Дягілєва». Такого визнання наш співвітчизник удостоївся за беззавітне служіння мистецтву. Сергій Павлович Дягілєв (1872–1929) був одним із найяскравіших і найвпливовіших діячів російського Срібного віку — редактором журналу «Світ Мистецтва», організатором численних художніх виставок у Росії та Західній Європі, у тому числі грандіозної Таврійської виставки російських портретів у Санкт-Петербурзі ( 1905) та Виставки російського мистецтва в Парижі (1906), організатором Російських сезонів за кордоном та засновником легендарної трупи «Російські балети». Людина надзвичайно обдарована і енергійна, смілива і навіть владна, вона мала тонкий смак і чуття, вміння виявляти в людях таланти на самому початку їх формування і давати їм потужний імпульс для розвитку і становлення. Багато в чому завдяки Дягілєву імена російських художників, композиторів, співаків, танцівників та хореографів пролунали по всьому світу.