«— Радуйся, о Ліен Мей, бо ти обраний вмістилищем духу! Троє воїнів низько вклонилися, двоє зробили крок до мене.— Ні! Пощадіть! Я тільки склав іспит! Руки заломили назад і скрутили мотузкою. Висмикнули з-за пояса меч. Двері від'їхали вбік, і перед моїм носом виріс огрядний чоловік у малиновій шапочці та малиновій мантії вченого. Очі уважні та хитрі, підборіддя прикрашене маленькою борідкою. Пухкі руки. Мантія розшита білими журавлями. Людина опустилася на коліна і тричі торкнулася чолом статі. Божественний імператор Гуа-ді країни Ве призначив мене Розпорядником Смерті. Я супроводжуватиму тебе в Небесний Павільйон. „Шеньді“! Титул засудженого ... » Від автора: Оповідання було вперше опубліковано в Кіровоградському журналі «Поріг» в 2001 році. !