Роман угорського письменника Шандора Марай (1900–1989) «Свічки згоряють вщент» був вперше опублікований 1942 року, але приніс світову славу своєму авторові лише посмертно, 1999 року, коли на Франкфуртському ярмарку були представлені його англійська та німецька. Невеликий, але насичений емоціями роман є насправді монолог: його вимовляє чи прокручує у голові головний герой, літній аристократ, який запросив на вечерю в замок давнього друга, з яким не бачився кілька десятиліть. Історія дружби, любові, вірності та зради конкретних людей у Мараї — це ще й трагічна картина розпаду колишнього світопорядку, потрясіння, що змінило європейський світ та його звичні цінності.