У книзі «Історії надії» Хезер Морріс яскраво і жваво оповідає про своє дитинство, сім'ю та про свою роботу у великому медичному центрі Мельбурна, де вона вчилася застосовувати на практиці вміння правильно слухати людей, щоб допомогти їм переосмислити найважчі події їхнього життя. . Зокрема, одна з таких історій, а саме розповідь Лалі Соколова про його перебування в Освенцимі, була згодом покладена Морріс в основу роману «Татуювальник з Освенциму». нас. У ньому розповідається про чудових людей, про їхні неймовірні історії та про уроки, які ми можемо з них отримати.