Роман Деніела Мейсона, дія якого охоплює чотири століття, — це розповідь про один будинок, загублений у лісах Західного Массачусетса, і про низку його мешканців. Закохані, що тікали з пуританського поселення; молода колоністка з дитиною, викрадена індіанцями; колишній солдат, який присвятив себе вирощуванню яблунь; сестри-близнюки, нерозривно пов'язані любов'ю та ревнощами; художник, який оберігає таємницю; затятий мисливець, чиїй дружині мерехтять голоси (чи все-таки не мерехтять?), - і багато, багато інших. Коли одна історія закінчується, починається інша, і ця спадкоємність перегукується з циклічністю природи, зі зміною пір року та екосистем. Дерева та рослини – повноправні персонажі роману, а переживання жука-короїда виявляються не менш важливими, ніж людські. Це незвичайний, винахідливо збудований, сповнений гумору та надії роман про хід часу, про наш зв'язок зі світом та про те, як побачити в історії втрат історію змін.