Відкинутий своїм племенем і полюваний родичами чоловіка, якого він убив, Ухайяд і його чистокровний верблюд тікають через безлюдні туарегські пустелі Сахари. Між кривавими війнами проти італійців на півночі та голодом, що лютує на півдні, Ухайяд їде до віддалених скелястих печер Джебель Хасауна. Там він прощається з верхом, який був його супутником у спразі, хворобах, хтивості та самотності. Самотній у пустелі, переслідуваний пророчими наскальними малюнками стародавніх сцен полювання та криками джинів у ночі, Ухайяд чекає на прибуття своїх переслідувачів і їхнього ненаситного голоду крові та золота. «Золотий пил» — це класична історія про братерство між людиною та звіром, нитка товариства, яка є різницею між життям і смертю в пустелі. Це історія про боротьбу за виживання у світі безмежних і безводних пустощів і притча про боротьбу за виживання в найнебезпечнішому ландшафті: людському суспільстві.