Книга «Розка» – це чотири повісті про те, яким було життя до війни, і про те, як війна не закінчується поверненням з фронту. не дуже. У повісті «Розка» розповідається про двох дівчаток, розділених сходовим майданчиком, про їхню дивну, ні на що не схожу дружбу, в якій навіть смерть не може поставити крапку. «Ключі» - історія про людину з немодною нині професією філософ і його майже вдалих пошуках Європи. «Малюнок і “Сан Габріель”» – про місце, де нібито немає війни, про людей, які не знають і не хочуть знати про окопи, обстріли, смерті та подвиги, які за звичкою крадуть та інтригують, імітують патріотизм і зраджують самі себе . А повість «Фуга» - історія військової хвороби багатоголосся, яка стверджує, що численні особистості - це не страшно, і те, що найгіршу з вигаданих особистостей завжди можна вигнати і тим перемогти, а кращу - не боятися і визнати своїм другом ... Всі ці повісті - трохи «одісея», всі вони – маленькі саги про довгий та важкий шлях додому.