У рамках динаміки міжнародного економічного співробітництва активується потреба у проведенні взаємних розрахункових операцій, тому проблема організації розрахунків займає значуще місце для економічно активних суб'єктів, особливо в умовах глобалізації економічного простору, при функціонуванні транснаціональних структур та масштабі експортно-імпортних і міжнародних фінансових операцій, що проводяться . За узгодження порядку розрахунків, учасниками визначається форма проведення платежу з виконання фінансового зобов'язання за угодою – врегульовані методи добровільного виконання через кредитну установу фінансових зобов'язань, характеризується специфічними особливостями щодо порядку зарахування коштів у рахунок, певним видом розрахункового документа, і навіть процедурою документооборота. Джерелом розрахункових відносин є потреба, в одного контрагента вона виражена у необхідності відчуження, в іншого у нестачі. Це ставлення породжує як наслідок відносини з кредитною установою. Потреба активізує вступ суб'єктів до міжнародних розрахункових відносин.