Ви знаєте, чим це для мене обернулося. Ви знаєте, що він зробив. Ви відчуваєте той вогонь, що він залишив у моїй душі, коли розбив моє серце на тисячу крихітних уламків. З того часу, як з'явився Маркус, моє життя перетворилося на порожнечу. Відколи з'явився Маркус, у ній нічого не залишилося. Я самотня, моя мама тане на очах, і я нічого не відчуваю, окрім порожнечі. Я працюю багато годин, працюю старанно, але навіщо? Більше нічого не лишилося, за що варто боротися. Знаю, що я маю зустрітися з ним. Знаю, що мушу повернутися. Щоб виправити своє життя, я маю розірвати свій зв'язок з ним. Побачити Маркуса знову означає знищити себе, але настав час покінчити з цим. Зараз я не відчуваю злість чи розгубленість. Я відчую це, коли побачу його знову, і коли ще раз усе втрачу через нього. Єдина річ, яка буде в мене на думці, це помста. Але як можна нашкодити тому, кого все ще дуже любиш? І як можна досі дбати про монстра? Як можна продовжувати це відчувати? Наша історія найскладніша з усіх, вона далека від краси, далека від досконалості, вона складається із заплутаного клубку емоцій, з якими ні я, ні він не знаємо, як упоратися. Але ми все виправимо. Ось побачите.