Збірка спогадів-інтерв'ю з ленінградцями, чиї дитинство та юність припали на 1920-і — 1930-ті роки. Серед інтерв'юованих представлені люди різних доль — робітники, домробітниці, керівники виробництва, партійні висуванці; всіх їх, однак, об'єднує те, що вони належать до соціального прошарку, представники якого не залишають після себе писемних пам'яток (мемуарів тощо), що робить книгу найціннішою збіркою свідчень про ранню радянську епоху. У центрі уваги всіх інтерв'ю — не політична ситуація в СРСР 1930-х років, а повсякденне життя пересічних громадян.