Баррі Лонгієр знайомий вітчизняному читачеві за епічним циклом «Ворог мій». Але тепер перед вами — Баррі Лонгієр в ІНОМУ АМПЛУА! Веселі, бешкетні пригоди людей з останнього земного цирку! Людей, що втекли з Землі, зазнали аварії і обжили планету Мом! Людей, які навіть не уявляли, що одного разу їхній радісний Світ-Цирк стане об'єктом боротьби двох протиборчих сил Всесвіту! Проте безжурні циркачі здатні знайти вихід із самої безвихідної ситуації. Перед вами — твір у дусі ранніх Гаррісона та Шеклі! Циркачі можуть вмирати, але шоу має тривати вічно! Весь цикл складається із трьох дуже різних книг. Перша книга — це збірка оповідань про світ циркачів, у якій видозмінено позначилася культура цирку і всього, що пов'язано з ним. Ось тільки Лонгієр поспішив і описав цей видозмінений цирк, не подумавши про те, що більшість і зі звичайною культурою цирку не знайомі. В результаті книга просто відрізняється незвичністю. Друга книга заповнює прогалину першої і в ній вже розповідається про той самий цирк, про те, як він виник, про те, які традиції в ньому були, і все це теж представлено у вигляді оповідань, тільки послідовних і більш зв'язкових. На мій погляд, саме друга книга вдалася найкраще. Третя книга розповідає про колонізацію циркачами Момуса, про становлення тієї дивної культури, яка постає у всій красі в першій книзі. І відрізняється ця книга загалом неабиякою депресивністю. І так ми вже знаємо, що цирк знову оживе, знову вирушить до інших планет, але все одно, аварія стала випробуванням на виживання, але цирк уже став не той.