Батько Олександр Мень (1935–1990) належить до видатних людей Росії другої половини XX століття. Можна сказати, що він став духовним пастирем цілого покоління і в очах величезної кількості людей був етичним лідером країни. Рідкісне розуміння чужої душі було особливим даром отця Олександра. Його гарячу любов відчув кожен з його духовних чад, до яких належить і автор цієї книги. Моральний авторитет отця Олександра в якийсь момент виявився сильнішим за владу. Його вбили саме тоді, коли він отримав можливість проповідувати мільйонам людей. Про життя та трагічну загибель отця Олександра Мене і розповідається в цій книзі. За свідченнями багатьох сучасників, його життя є євангельським ідеалом і тому назавжди увійшло в історію Церкви. Ухвалена ним апостольська місія набагато перевершила за тривалістю його коротке життя. Бо його проповідь, вогненне слово про живого Христа звернені не лише до сучасників, а й до майбутніх поколінь людей.