Збірник мемуарних нарисів відомого радянського, російського та українського літературознавця розповідає про людей, з якими йому довелося спілкуватися за понад півстоліття своєї наукової діяльності. У тому числі такі класики сучасної філології, як Д. З. Лихачов, М. П. Алексєєв, Д.Д. Благий, Б. Ф. Єгоров, Н.М. Скатів; вчені, з якими у нього склалися особливо тривалі та близькі відносини, такі як М. Л. Гаспаров, В.Е. Вацуро, Г. М. Фрідлендер, А. А. Анікст, Є.Г. Еткінд. Автор ділиться спогадами про підтримку та допомогу, які він отримував від своїх колег, і про перешкоди, що ставилися на його шляху, про дискримінацію, яку він зазнав. Опубліковані листи документально підтверджують правдивість висвітлення подій, що описуються.