АННОТАЦІЯ.Пропалений життям цинічний Макс Воронов на прізвисько Звір ніколи не міг припустити, що дівчинка, молодша за нього майже на тринадцять років і яка була лише козирною картою в його планах помсти рідному батькові, зможе розбудити в ньому ті почуття, які він ніколи у своєму житті не відчував. Він вважає, що не зуміє дати їй нічого, крім болю та бруду, а вона єдина, хто не побоявся любити, такого як він і прийняти від нього все, аби бути поруч. Чи буде у цієї любові шанс чи вона спочатку приречена вирішувати не їм. Тому що в їхньому світі немає альтернатив і життя диктує свої жорстокі правила, але ж любов істерично сміється над перешкодами… а взагалі сміється той, хто сміється останнім. ,Коли ломилася з дурню у відчинені двері(С) Наутілус Помпіліус "Жага"