Щодня з ним – ніби по вістря ножа, а щодня без нього, немов крок у прірву. Адже він – НЕ ЛЮДИНА. Але якщо його втратити, то життя перетвориться на пекло. Кохання приносить нестерпні страждання, згоряючи щодня на повільному вогні, вона йде вперед. Нею рухає лише одне – ПОМСТЬ. І вже нема страху смерті. Вона вже мертва, адже його більше немає поряд. Безодня дивиться на неї порожніми чорними очницями... а поруч той, кому не можна довіряти.