Молодому Гораціо Хорнблауер здорово не пощастило. Мічман без досвіду потрапив у суспільство солоних морських вовків, яким сам чорт не брат. У свої сімнадцять молодий офіцер був надто серйозним, але несміливим від природи і нелегко сходився з людьми. На кораблі панував жахливий деспотизм, який одразу нагадав Хорнблауеру про класичні образи римських імператорів-виродків. Все частіше юнак почав думати про смерть, ще частіше про втечу. Він і не підозрював, яку надзвичайну долю готує йому океан…