Був час, коли у Франції панували італійські звичаї. Маски одягали не тільки на карнавал, дуелі відбувалися не тільки при світлі дня з дотриманням правил, а на стіл подавали не тільки вино, а й отруту. До курки в супі, обіцяній Генріхом IV, було ще дуже далеко. У Парижській столиці людей обскубували як курчат і топили в Сені, а в провінції один сусід запросто міг нагрянути в гості до іншого, привівши з собою загін головорізів. У романі Анрі де Кока оживає епоха віроломства – епоха Катерини Медічі та останніх королів династії Валуа.