Ця книга заснована на спогадах німецьких танкістів, які воювали у прославленій 2-й Танковій групі Гудеріана. У цьому виданні зібрано свідчення тих, хто під командуванням «Schnelle Heinz» («Стрімкого Гейнца») здійснив Бліцкриг, брав участь у головних «Kesselschlacht» (битвах на оточення) 1941 року, закривши Мінський, Смоленський, Київський та Брянський котли, і не дійшов до Кремля. На відміну від «невимовно нудних, як сукно кольору фельдграу» мемуарів самого Гудеріана, «читати спогади простих солдатів і офіцерів його Танкової групи набагато цікавіше і повчальніше. Фельдфебель чи лейтенант розкажуть такі деталі, які видно з висоти генеральського величі. І в багатьох випадках ці описи промовистіші за армійські зведення, адже якщо молодий лейтенант каже, що від його роти залишилося всього сім чоловік, чи варто вірити переможним фанфарам?..» Як боролися, перемагали і вмирали німецькі танкісти? Завдяки кому 2-а Танкова група мчала від тріумфу до тріумфу - поки не знайшла коса на камінь, а німецький Бліцкриг не розбився про російську оборону під Москвою? Чию провину Панцерваффе так і не дійшли до Кремля? Чому їхній переможний марш на Схід обернувся крахом і першою серйозною поразкою Вермахту, яка стала початком кінця?