Якось пообіцяв поетам подарувати книгу віршів без слів. Вони обурилися, заперечили – такого бути не може. Але в поезії все можливо, вона старша за писемність. Коли поети отримали на руки рядки, що складаються зі сколів уральського каміння, вони змирилися. Я шукаю поезію у всьому, вона зрівняна зі світом. Написав «Цифровіші», де замість букв – цифри, де замість слів – натуральні числа. Потім вийшли «Хуліганські дроби», дріб – це теж поезія, танець чисельника зі знаменником. Тепер перед вами нова книга віршів: адже губи, поєднані в поцілунку, це чотиривірші.