Ця повість, написана з посмішкою та сльозами мала вийти в престижному «Детгізі» 1992 року. Я підписав її до випуску, до неї було намальовано ілюстрації. Я отримав за неї гонорар, але звалився Радянський Союз, звалилася видавнича система і велика і прекрасна російська дитяча література, і книга не дійшла до читача. Через двадцять років я її знову перечитав, трохи відредагував і представляю на суд читача. У повісті відбито початок далеких шістдесятих, початок життя одинадцятирічних хлопчаків у далекосхідному СВУ, початок їхньої військової кар'єри. Мені хотілося б, щоб мій читач десь трохи посміхнувся, десь трохи засумував. Але не залишився байдужим до героїв повісті, характери яких списані із реальних персонажів. Отже, розбиваю шампанське об тендітний борт кораблика моєї книжки і відправляю її в плавання до мого, сподіваюся, вдячного читача.