Незважаючи на рідкісну красу, доля не обіцяла райдужного майбутнього Жанні Бекю, незаконнонародженої дочки сільської швачки та ченця-францисканця. У Франції ХVIII століття вважалося незаперечною істиною, що гарні дочки бідняків призначені виключно задоволення примх знатних панів. Ця доля не минула і Жанну, яка з юних років потрапила в лапи світського авантюриста і звідника Жан-Батиста Дюбаррі. Вона здобула славу найбажанішої куртизанки Парижа і, зрештою, стала офіційною коханкою старіючого короля Людовіка ХV. Чому найвибагливіший двір Європи змирився з присутністю колишньої куртизанки? Що призвело дочку народу на гільйотину, де у роки Великої французької революції стратили переважно аристократів? Чому й досі настільки діаметрально протилежні судження про цю жінку?