Для більшості людей власний розум виступає еталоном; інші - або розумні (тобто такі ж розумні, як я сам), або дурні (дурніші за мене). Ще бувають, звичайно, високолобі розумники в професорському званні, але вони, швидше за все - «дуже розумні», тобто. за великим рахунком теж дурні. Напевно, справжній розум і починається з тієї точки відліку, коли людина готова визнати себе не найрозумнішою на цьому світі. Величезним попитом у всьому світі користуються популярні посібники типу "Відточіть свій інтелект", "Як виростити з дитини генія" тощо, не кажучи вже про незліченну збірку тестів, що нібито дозволяє оцінити рівень свого інтелекту. Ще б пак – багатьом хочеться дізнатися, що їхні здібності дуже високі (у невисокий бал віриться неохоче). При цьому ми майже не запитуємо себе: що ховається за тестовими балами, що насправді вимірює горезвісний IQ, і взагалі – що таке людський розум? Про це і написана дана книга. Прочитавши її, ви навряд чи станете набагато розумнішими, зате дізнаєтеся чимало цікавого про історію досліджень інтелекту, про психологічне тестування та про ті фактори, якими зрештою і визначаються розумові здібності кожного з нас.