Романи «Я, бабуся, Іліко та Іларіон» та «Я бачу сонце» багато в чому автобіографічні. Дія відбувається в селах, де в роки Вітчизняної війни з чоловіків залишилися лише старі люди. Осиротілий хлопчик Зурико, який живе з бабусею, росте під наглядом старих-сусідів. Обидва вони — гострі на язик, які люблять пожартувати або навіть розіграти один одного, сповнені доброти, життєвої мудрості і завжди готові прийти на допомогу бідним.