«Триптих: Самотність у Мережі» — під такою назвою Януш Леон Вишневський випустив розширену версію свого разючого міжнародного бестселера. Адже відразу після виходу першого видання роману він отримав двадцять три тисячі електронних листів, у яких читачі не просто ділилися враженнями, але розповідали історії зі свого життя, причому кожна з них, за словами Вишневського, не поступалася фабулі «Самотності» і могла б послужити матеріалом для окремої книги. Найкращі з цих історій, відібрані та прокоментовані Вишневським, і становлять другу частину «Триптиху». Третя ж частина — це «Постепілог», другий епілог, що проливає зовсім нове світло як на кінцівку «Самотності в Мережі», так і на основні події роману. . Герої «Самотності в Мережі» зустрічаються в інтернет-чатах, обмінюються еротичними фантазіями, розповідають історії зі свого життя, які виявляються гіршими за будь-яку вигадку. Зустрічаються вони в Парижі, пройшовши не через одне випробування, але головним випробуванням для кохання виявиться сама зустріч. Восени 2006 року за цим романом було випущено фільм, який у перший же місяць польського прокату поставив рекорд касових зборів, обігнавши всі голлівудські новинки.