Вночі Ксенія впала в забуття, і їй наснився сон. Точніше, жах… Жінка беззвучно кричала, закинувши голову. Беззахисна шия, розкинуті в сторони руки, волосся, що розлетілося... Вона впала обличчям вниз... І раптом немов увімкнувся звук. Почулися кроки. Людина схилилася над незнайомкою і простягла руку. Вона повернула голову - і Ксенія з жахом дізналася свою подругу Cтелла!.. Прокинулася вона від свого крику. Олександр тряс її за плече... Цей відомий у місті екстрасенс колись зустрічався зі Стеллою, але вони розлучилися. Ксенія не збиралася заводити з ним роману, все сталося само собою… Швидко зібравшись, вони поїхали до Стелли. Вона лежала в передпокої обличчям униз у своєму улюбленому чорному шовковому халаті з білим ієрогліфом на спині, що означає «щастя»…