Вийшла в 2005 році англійською «Імперія націй» вже заслужила статус класичного дослідження з історії радянської національної політики. Франсін Хірш простежує взаємодію влади та експертного знання в процесі державного будівництва, показуючи внесок етнографів, антропологів, географів, лінгвістів та інших фахівців у формування радянських уявлень про націю і расу, а також вироблення самих принципів устрою СРСР як багатонаціональної держави. Саме від експертів, які мали дореволюційну підготовку і спиралися на західноєвропейські ідеї, залежали в 1920–1930 роки конкретні форми державної політики стосовно тих чи інших народів. На основі великих архівних досліджень автор показує, як за допомогою планування та проведення переписів, картографування, створення музейних експозицій спільні ідеї більшовиків кристалізувалися в політичні рішення. Європейська ідея культурного еволюціонізму, марксистська теорія стадіального розвитку та ленінська ідея про здатність революційної партії прискорити історичний розвиток стали основою державної політики інтеграції різних народів та культур у рамках радянського проекту.